Увага, до нас в село іде страшна ІНФОРМАТИЗАЦІЯ!

   Вже не за горами звістка про те що в кожне село прийдуть такі страшні для більшості вчителів слова як "ІНТЕРНЕТ ТЕХНОЛОГІЇ", "ВЕБ-РЕСУРСИ", "КІБЕР-ДЕСТРУКЦІЯ". Міністр освіти дав наказ, але не врахував, що не в кожного в селі є компютер. Рідкість для села -ІНТЕРНЕТ. Щоб купити компютер, середньому спеціалісту потрібно 4 місяці голодувати). 

   Не варто боятися, якщо у вас є компютер. Звісно, вам прийдеться дуже багато часу просидіти за хитрим предметом "поклоніння 21 століття".  Але всеж будьте готові до нових  визначень,  більшість  яких  ви  почуєте  вперше в житті, а саме

    Нові інформаційні технології навчання - методологія і техно­логія навчально-виховного процесу з використанням новітніх електронних засобів.

       Для інформаційного забезпечення педагогічного про­цесу кожен викладач і студент повинні мати доступ до практично необмеженого обсягу інформації і її аналітич­ного оброблення, можливості для безпосереднього вклю­чення в інформаційну культуру суспільства.

       Комп'ютерна (інформаційна) технологія навчання (КТН) спрямована на досягнення цілей інформатизації навчання на основі застосування комплексу функціональ­но залежних педагогічних, інформаційних, методологіч­них, психофізіологічних і ергономічних засобів і методик, створених і організованих на базі технічного й програмно­го забезпечення ЕОМ.

       Спеціалісти виокремлюють кілька основних напрямів використання ЕОМ у педагогічному процесі:

       - для наочного представлення і демонстрації основ­них понять і об'єктів навчальної дисципліни, основних за­кономірностей, зв'язку теоретичних положень із практи­кою тощо;

       - для моделювання і наочного представлення фізич­них процесів, що відбуваються у досліджуваних технічних пристроях, функціонування досліджуваних зразків;

       - для автоматизованого навчання;

       - для автоматизації проектування;

       - для розв'язання розрахункових задач, оброблення результатів вимірів експериментальних досліджень;

       - для контролю підготовленості студентів.

       ЕОМ повинні розглядатися в навчальному процесі як об'єкти вивчення і практичного використання.

       Серед важливих компонентів комп'ютеризації навчан­ня є розроблення програмного забезпечення. Програми, які використовують у вищих навчальних закладах, поді­ляють на:

       -  навчальні (скеровують навчання з огляду на наявні знання та індивідуальні здібності студентів, а також спри­яють засвоєнню нової інформації);

       - діагностичні (тестові) (призначені для діагностуван­ня, перевірки, оцінювання знань, умінь, здібностей);

       -  тренувальні (розраховані на повторення закріплен­ня пройденого навчального матеріалу);

       -  бази даних (сховища інформації з різних галузей знань, у яких за допомогою запитів на пошук по різних об­ластях знань знаходять необхідні відомості);

       - імітаційні (представляють певний аспект реальності за допомогою параметрів для вивчення його основних структурних чи функціональних характеристик);

       -  моделюючі (відображають основні елементи і типи функцій, моделюють певну реальність);

       -  програми типу «мікросвіт» (подібні до імітаційно-моделюючих, однак не відображають реальності, а створю­ють віртуальне навчальне середовище);

       - інструментальні програмні засоби (забезпечують виконання конкретних операцій, тобто оброблення тексту, складання таблиць, редагування графічної інформації).

       КТН є інструментом, який дає змогу викладачу якісно змінити методи, а також організаційні форми своєї роботи і на цій основі розвивати індивідуальні здібності студентів, спонукати кожного гармонізувати притаманні йому особистісні якості; концентрувати основну увагу на форму­ванні пізнавальних здібностей, на ефективній навчальній діяльності; підтримувати і розвивати прагнення до само­вдосконалення; посилювати міждисциплінарні зв'язки у навчанні, комплексність вивчення явищ дійсності, забез­печувати нерозривні взаємозв'язки між природознавством і технікою, гуманітарними науками і мистецтвом; здійсню­вати постійне динамічне оновлення навчального процесу, його форм і методів, забезпечувати дебюрократизацію навчальних закладів, їх постійну адаптацію до змінних зовнішніх умов і контингенту студентів тощо.

       Впровадження в навчальний процес інформаційних технологій супроводжується збільшенням обсягів само­стійної роботи студентів, що потребує постійної підтримки навчального процесу з боку викладачів. Важлива роль належить консультаціям, які ускладнюються з погляду дидактичних цілей: вони зберігаються як самостійні фор­ми організації навчального процесу і водночас є елемента­ми інших форм навчальної діяльності (лекції, практики, семінари, лабораторні практикуми).

       З використанням інформаційних технологій можливості організації самостійної роботи студентів розширюються. Са­мостійна робота з дослідницькою і навчальною літературою на паперових носіях зберігається як важлива ланка само­стійної роботи студентів загалом, але її основу тепер стано­вить самостійна робота з навчальними програмами, тестую­чими системами, інформаційними базами даних.

       Ефективність використання засобів інформаційних технологій у навчальному процесі залежить від успішнос­ті розв'язання завдань методичного характеру, пов'язаних з інформаційним змістом і способом використання автома­тизованих систем навчання. Тому автоматизовані системи навчання доцільно розглядати як програмно-методичні комплекси (сукупність програмно-технічних засобів і реа­лізованих з їхнім використанням методів (методик) на­вчання, призначених для розв'язання конкретних завдань навчального процесу).

       Організація самостійної роботи з допомогою інформа­ційних технологій має низку переваг:

       -  забезпечує оптимальну для кожного конкретного студента послідовність, швидкість сприйняття матеріалу, можливість самостійної організації чергування вивчення теорії, розбору прикладів, методів розв'язання типових за­дач тощо;

       - формує навички аналітичної і дослідницької діяль­ності;

       -  забезпечує    можливість    самоконтролю    якості здобутих знань і навичок;

       - заощаджує час студента, необхідний для вивчення курсу.

       Крім того, за допомогою електронних видань, на основі спеціально розроблених комп'ютерних програм можуть бути реалізовані всі види контролю. Це знімає частину на­вантаження з викладача і підсилює ефективність і своєчас­ність контролю.

       Використання інформаційних технологій у навчально­му процесі впливає на характер навчально-пізнавальної діяльності студентів, активізує самостійну роботу студен­тів з різними електронними засобами навчального призна­чення. Найефективнішим є застосування інформаційних технологій для відпрацьовування навичок і умінь, необ­хідних для професійної підготовки. Воно також зумовлює скорочення обсягів і одночасне ускладнення діяльності викладача. Наприклад, для засвоєння теоретичного лек­ційного матеріалу використовуються не тільки аудиторні заняття, а й створена система педагогічної підтримки (консультування, здійснення поточного контролю, про­ведення комп'ютерного тестування, робота з навчально-методичними матеріалами). Ускладнюється структура і такі форми навчальної діяльності, як контроль, консуль­тації і самостійна робота студентів.

       Інформатизація навчального процесу значною мірою сприяє розв'язанню проблем його гуманізації, оскільки з'являються можливості значної інтенсифікації спілку­вання, врахування індивідуальних нахилів і здібностей, розкриття творчого потенціалу викладачів і студентів, ди­ференціації навчання відповідно до особливостей студен­тів; звільнення викладача і студента від необхідності вико­нання рутинних, технічних операцій, надання їм широких можливостей для розв'язання пізнавальних, творчих проблем.

       Використання НІТ дає змогу значно підвищити ефек­тивність інформації за рахунок її своєчасності, корисності, доцільного дозування, доступності (зрозумілості), мінімі­зації шуму, оперативного взаємозв'язку джерела навчаль­ної інформації та студента, адаптації темпу подання на­вчальної інформації до швидкості її засвоєння, врахуван­ня індивідуальних особливостей студентів, ефективного поєднання індивідуальної та колективної діяльності, мето­дів і засобів навчання, організаційних форм навчального процесу, що значною мірою сприяє розв'язанню проблем його гуманізації.

       Важливу роль відіграє НІТ у фундаменталізації знань, різносторонньому і ґрунтовному вивченні пред­метної галузі, формуванні знань, необхідних для обґрун­тованого пояснення причинно-наслідкових зв'язків до­сліджуваних процесів і явищ, пізнанні законів реальної дійсності. Фундаментальні знання необхідні для прик­ладних досліджень, а потреби повсякденної виробничої практики викликають і стимулюють відповідну пізна­вальну діяльність, спрямовану на розкриття законів фундаментального характеру, що є одним із аспектів гу­манітаризації освіти.

       Інтенсивне оновлення матеріально-технічної бази ви­щих навчальних закладів з урахуванням останніх досяг­нень науки і техніки дає змогу розвивати аудіовізуальну технологію навчання, яка передбачає використання різно­манітних технічних засобів навчання (ТЗН), в т. ч. ком­п'ютерних і електронних засобів.         Розрізняють рецептивне аудіовізуальне навчання, пов'язане зі сприйманням і за­своєнням студентами аудіовізуальної навчальної інформа­ції, яка передається за допомогою ТЗН (наприклад, телеві­зійних систем), та інтерактивне, яке забезпечує взаємо­дію студента і навчаючої системи у формі діалогу людини і машини.

       У використанні аудіовізуальних технологій у процесі навчання спостерігаються певні тенденції (С. Вайнер). Це, насамперед, розроблення і створення навчальних комплексів, які забезпечують приймання, оброблення, збереження і відтворення необхідної аудіовізуальної ін­формації. Так, у вищій школі створюють і впроваджують у практику навчання системи, які об'єднують можливос­ті комп'ютера та відеотехніки і в комплексі задовольня­ють сучасні вимоги до навчального процесу у вищій шко­лі. Поєднання відеомагнітофона з комп'ютером дає змогу організувати навчальну діяльність студентів за типом «діалог — відео», що є відеопрограмою, в якій послідовність і вибір повідомлення визначається відповідною реакцією студента на запропонований йому навчальний матеріал.

       При цьому можливе використання різноманіт­них варіантів організації навчального процесу: від ліній­ного відео, за якого відбувається послідовний показ відео-матеріалів із заданою швидкістю, до певною мірою діало­гового, яке дає змогу здійснити зворотний зв'язок за правильними і неправильними відповідями, залежно від відповіді того, хто навчається.

       Друга тенденція полягає у широкому і різноманітному застосуванні в навчальній теле-, відеоапаратурі елементів автоматики, обчислювальної техніки, мікропроцесорних пристроїв, які приймають, записують і відтворюють на­вчальну аудіовізуальну інформацію.

       Третьою тенденцією є створення компакт-дискових систем, що зумовлено переходом від аналогових методів представлення і оброблення сигналів до цифрових. Так, застосування в навчанні оптичних компакт-дисків CD-ROM уможливлює поєднання звукової, текстової інфор­мації, різноманітного ілюстративного матеріалу, їх пе­ретворення, організування роботи студентів в інтерак­тивному (діалоговому) режимі. Використання лазерного відео-диска, порівняно з іншими аудіовізуальними тех­нологіями навчання, значною мірою сприятиме досяг­ненню вищого рівня освоєння студентом навчального матеріалу.

       Вибираючи навчальні компакт-диски, слід враховува­ти науково-педагогічні та ергономічні критерії: наявність у навчальному матеріалі науково-достовірної і педагогічне обґрунтованої інформації, системи понять, законів, теорій та інших освітніх елементів з дисципліни, яку вивчають; виконання гігієнічних вимог, що спрямовані на збережен­ня зору, запобігання перевтомі студентів; вікові особли­вості тих, хто навчається; відповідність навчального мате­ріалу стандартам освітньої галузі; розподіл навчальної ін­формації за рівнями складності, способами сприйняття ін­формації (логічного, образно-емоційного тощо); наявність навчально-пізнавальних творчих завдань, що сприяють розвитку творчого мислення, аналітичного ставлення до об'єктів, що вивчаються; емоційну форму подання інфор­мації, перевагу зорового ряду порівняно з голосовим та музичним, можливість обрання темпу і швидкості діяль­ності при вивченні нового матеріалу, розвинуту систему пошуку, використання стандартних меню і кнопок на панелях інструментів, можливість зв'язку з поновлюваними Internet ресурсами і використання в україномовному на­вчальному середовищі тощо.

       На сучасному етапі соціальних і технологічних пере­творень однією з вимог до всіх учасників навчального про­цесу у вищих навчальних закладах є готовність майбут­нього фахівця до використання інформаційно-комунікаційних технологій, комп'ютеризованих систем загалом у навчанні та професійній діяльності. Виокремлюють три рівні такої готовності (Г. Козлакова): власний рівень воло­діння комп'ютеризованими технологіями, уміння безпосе­редньо використовувати їх у професійній діяльності, умін­ня підвищувати свій фаховий рівень за допомогою засобів Internet. Важливим елементом цієї готовності є не лише теоретична підготовка з певної галузі знань, а також і практичні уміння викладача організувати і провести на­вчальне заняття за допомогою комп'ютерних засобів і тех­нологій; підготувати навчальне заняття за дистанційною формою навчання; застосувати фірмові розробки електрон­них навчальних посібників; створити власний електронний навчальний посібник з конкретної дисципліни; запровади­ти освітній Web-сайт з метою поглиблення власної науко­вої і викладацької компетентності.

       Для ефективного використання в навчальному процесі сучасних інформаційно-комунікаційних технологій вик­ладач повинен володіти певними специфічними вміннями (М. Жалдак):

       - застосовувати сучасні інформаційно-комунікаційні технології в підготовці, аналізі, коригуванні навчального процесу, управлінні навчальним процесом і навчально-пі­знавальною діяльністю студентів;

       - добирати найраціональніші методи і засоби навчан­ня, враховувати індивідуальні особливості студентів, їх нахили і здібності;

       - ефективно поєднувати традиційні методичні систе­ми навчання із новими інформаційно-комунікаційними технологіями.

       Упровадження в навчальний процес у вищій школі но­вих інформаційних технологій є об'єктивним процесом розвитку освіти. Однак вони не повинні використовувати­ся педагогами бездумно, оскільки жодну з технологій не можна вважати універсальною: кожна з них в різних ситу­аціях дає різні результати, і це необхідно враховувати при їх виборі.